Оповідання про Гавроша — уривок із великого роману французького письменника Віктора Гюго «Знедолені». Зображувані в ньому події стосуються 1832 року, коли трудящі Парижа повстали проти панування буржуазії та королівської влади.
Вулиці величезного старого міста вкрилися барикадами. Разом із хоробрими борцями бився і Гаврош. Кинута напризволяще дитина жила на вулиці й була змушена сама добувати собі їжу. Він був розумний, винахідливий, веселий і часто бадьорою пісенькою перемагав голод і нужду. У маленькому обірваному волоцюзі жила велика душа французького народу — одного з найжиттєрадісніших і найволелюбніших народів світу. Коли в місті почалося повстання, Гаврош одразу зрозумів, на чиєму боці правда, і став до лав тих, хто боровся проти гнобителів.