Ім’я американського письменника Теодора Драйзера знайоме читачам у всьому світі насамперед завдяки його знаменитим романам, серед яких «Сестра Керрі» та «Дженні Гергардт», «Геній» і «Американська трагедія», «Трилогія бажання» й «Оплот». Тим часом Драйзер був також дуже плідним новелістом. Його творча спадщина включає десятки блискучих оповідань і нарисів. Багато з них — значною мірою автобіографічні та подекуди випереджають теми й колізії його романів — наочно підтверджують авторську максиму: «Справа письменника — не судити, а розуміти життя й розповідати про нього». «Галерея жінок» (1929) — це п’ятнадцять абсолютно різних героїнь, кожна зі своєю долею та життєвою драмою. П’ятнадцять захопливих історій, написаних рукою глибокого знавця людської природи, яскравого, правдивого митця та захопливого оповідача. У цьому виданні «Галерея жінок» представлена в тому вигляді, як її задумав сам автор, причому велика частина оповідань публікується російською мовою вперше.