Фрося Корівіна

У повісті популярного дитячого письменника Станіслава Востокова химерно переплелися реальність і фантастика. Дія книги відбувається в наші дні. У вологодському селищі Папаново живе дівчинка Фрося. Її батьки-геологи майже весь час проводять у експедиціях, а доглядає за Фросею бабуся. Їхній дім — справжній пам’ятник дерев’яної архітектури, адже йому понад двісті років! Але від нього то й діло відвалюється якась деталь, і її доводиться прибивати на місце. Одного разу, коли бабуся повертає на дах коник, збитий блискавкою — дерев’яну голову коня — вона падає з драбини й ламає ногу. Її відвозять у Вологду, до лікарні, а Фрося лишається одна. Тоді їхній далекий родич Філімон, лісник і чаклун, надсилає свого ведмедя Герасима — допомагати Фросі по господарству. Герасим усе розуміє і навіть трохи говорить. А щоб він узимку не впадав у сплячку, його треба поїти кавою. Двічі на день.

Незадовго до Нового року Фрося вирушає в місто, щоб навідати бабусю. Саме в цей час у Папаново приїжджає директор музею дерев’яної архітектури. Місцевий п’яниця запевняє його, що в домі Коровіних ніхто не живе. Тому пам’ятник архітектури розбирають і вивозять. А дівчинка, повернувшись із Вологди, виявляє, що будинок зник! На щастя, їй приходять на допомогу однокласники. Вони без дозволу беруть трактор і їдуть у музей. Чи вдасться восьмирічній дівчинці повернути рідний дім? А ось послухайте…