Повернувшись додому після Перемоги й вступивши на службу в міліцію, колишній розвідник військ усвідомлює, що він знову на передовій — тільки війна йде вже не проти гітлерівських загарбників, а проти кримінального лиходійства. Поки фронтовики проливали кров за Батьківщину, у тилу розплодилася бандитська нечисть на кшталт тієї пресловутої «Чорної кішки». За амністією з таборів вийшли тисячі в’язнів, на руках — маса трофейної зброї, всюди лунають постріли й безкарно гуляють шайки. Отже, ніякої поблажливості злочинцям! Ніяких інтелігентських соплів і слюнявого гуманізму! Яка, до біса, «епоха милосердя»! Які «права людини»! Вор має сидіти в тюрмі, а вбивця — лежати в могилі! У грабителя лише одне право — отримати кулю просто в лоб! І опер-фронтовик із «убійного відділу» починає розстрілювати науку, як божевільних собак. Він очистить рідне місто від бандитської швали! Він забезпечить кримінальникам «місце зустрічі» на цвинтарі. Він викриє «оборотнів у погонах» і, якщо треба, сам приведе вирок у виконання.