«Майже шістдесят років тому, коли на Волзі, з казковою швидкістю, творилися мільйонні статки, — на одній із барж багатія купця Заєва служив водоливом Ігнат Гордієв.
Сильний, вродливий і розумний, він був одним із тих людей, яким завжди й у всьому супроводжує удача — не тому, що вони талановиті й працьовиті, а радше тому, що, маючи величезний запас енергії, на шляху до своїх цілей вони не вміють — навіть не можуть — замислюватися над вибором засобів і не знають іншого закону, крім свого бажання…»