Останній із мислителів Нового часу, Гегель продовжив розпочате І. Кантом, Й.Г. Фіхте та Ф. Шеллінгом. Нині його праці визнані вершиною класичної німецької філософії.
«Філософія духу», будучи самостійною працею, є завершальною частиною «Енциклопедії філософських наук» Гегеля.
Цей твір розкриває вчення німецького філософа про людину, людську свідомість, види її діяльності та складається з трьох розділів: про суб’єктивний дух (антропологія, феноменологія, психологія), про об’єктивний дух (право, моральність, держава) й про абсолютний дух (мистецтво, релігія, філософія) як вищу сходинку самопізнання «абсолютної ідеї».