— О, Женні, залишайтеся!
За обідом Женні Сорб’є була сліпучою. Вона обрушила на гостей невичерпний потік найрізноманітніших історій і анекдотів, які розповідала зі справжньою акторською майстерністю та натхненням природженої письменниці. Гостям Леона Лорана — зачарованим, захопленим і підкореним — час, проведений у її товаристві, здався однією чарівною миттю.