Контакт із інопланетянами відбувся, але не так, як це уявляли люди. Інопланетяни влаштували із Землі — а точніше, з Москви — зону. Так-так, саме справжню виправно-трудову колонію, куди скидають всяких інопланетних створінь, які на заводах шиють інопланетні рукавички.
Москва оточена непроникним силовим полем, через яке не прорватися й не втекти. Точніше — туди можна, а назад — ні. Земляни, збагнувши це, надсилають у ту зону всю свою гидоту: кримінальників, збувальників наркотиків, терористів, політичних…
І от у цьому бардаку вдається виживати ГГ на прізвисько Фермер. Він — Фермер, бо вирощує помідори, але книга зовсім не про це. Йдеться про те, що дядькові Федору стає відомо: Москва — це пілотний проєкт тих гидких клешньоруких інопланетян, і зовсім скоро вся Земля буде вкрита подібними зонами та перетвориться на планету-каторгу.