Герой повісті — Натан, письменник середньої руки, єврей з Литви, давно живе в Нью-Йорку, їде в Ізраїль, де в будинку престарілих залишилася його дев’яностолітня бабуся. Зустріч рідних людей — бабусі й онука, які ніколи не любили одне одного — відбувається в суворий час арабського терору. Це нагадування про те, що кохання може подолати будь-які перешкоди в людському серці, але його час обмежений недовговічністю людського життя.