Її чужа донька

5 год. 50 хв.

Автор Ріна Фіорі

Читець Надія Пиліна

Опис

— Ти — моя мама, — дівчинка торкається моєї руки оксамитовою долонькою.
— Малю, — я присідаю перед нею навпочіпки. — Я не твоя… — мені важко ковтнути важкий клубок у горлі. — мама.
Серце рветься на шматки, в голові туман.
— Де моя цукерка? — суворий, але наскрізь просочений ніжністю та любов’ю голос розноситься по кімнаті.
Я підводжуся, притискаю до грудей документи й відвертаюся.
Це він! Це точно він! Руслан Селиванов. Моє перше й єдине кохання, мій перший і єдиний чоловік. Батько моєї загиблої доньки… І батько цієї чудесної дівчинки…
Він знав, що стане батьком, обіцяв повернутися й… зник. Залишив мене наодинці проживати гіркоту втрати.
Я думала, він розлюбив. І виявилася права. Можливо, він уже тоді знав, що не повернеться. Можливо, його чекала вагітна дружина. І дитина… донька… рівесниця нашої загиблої малечі…