Еволюція вбивства

Ця історія про те, який зміст психопати вкладають у слово «кохання». Його сімейне життя дало тріщину. Дружина виставила його з квартири. Довелося їхати на дачу. Там він і зустрів Інгу — сестру дружини. Слово за слово. Бутилка коньяку. Бурхлива ніч… А зранку нагрянули з Слідчого комітету. Дружину жорстоко вбили минулого вечора. Ніж із слідами її крові знайшли в його машині. Інга зникла без сліду. Всі докази проти нього. Шансів немає… У нього не було іншого виходу, окрім як тікати. Він має сам знайти вбивцю.

Кривавий слід привів на скотобійню, а потім — в покинутий військовий підрозділ. Там, де під сірим небом іржавіли рештки вантажівок, десь стояли цистерни на спущених колесах, трактори й причепи, він знайшов Інгу. І ще людину, яка її любила. Любила самозабутньо — майже так само палко і пристрасно, як і процес убивства… ___________ «Твори Алекса Нормана — це неймовірно точно передана атмосфера смутного жаху й небезпеки. Сюжет розвивається плавно, з легким прискоренням. Читач постійно поруч із персонажами: він чує всі звуки, улавлює запахи, здригається від північного холоду й із сумом дивиться на низьке, виголене небо. І поки ще немає вбивств і крові, але очікування драми, що наближається, настільки сильне, що немає сили відірватися від книги й переключитися на щось інше. Влада трилерів Нормана над нами — нескінченна…» — Олексій МАКЄЄВ, письменник, співавтор детективних романів про сищика Гурова.