«Євгеній Онєгін» у віршах — мало не найвідоміший твір російської літератури. І, можливо, таким він став саме тому, що Олександр виконав свою обіцянку написати «роман на старий лад»:
Не муки тайні злодійства
Я грізно в ньому зобразю,
Та просто вам переказу
Перекази російської родини,
Сни про кохання чарівні,
І звичаї нашої старовини.
І як написав! Але хто ж усе-таки, Онєгін? Яку відповідь знайшла Тетяна в його самотньому кабінеті? «Уже загадку розв’язав? Чи слово знайдено? Яке слово?» Розгадки досі немає, Пушкін не дав прямої відповіді. І правильно зробив. Йому, якого хвалили й переслідували водночас, дуже добре було відомо, що людині не існує визначення, окрім як — людина. Усе інше — від лукавого.