Перша частина дилогії Міки Мисфор — це не лише романтична лінія, а й бережна історія внутрішнього зцілення: про пошук себе, роботу з тривожністю та повернення опори всередині.
Ніжна проза в атмосферному тайському антуражі: розпечене повітря, строкаті вулиці та відчуття, ніби життя потроху знову наповнюється фарбами. Героїня намагається втекти від самотності й порожнечі, а знаходить не лише кохання, а й шанс знову почути власний голос.
Роман про зрілі, здорові стосунки, де почуття ростуть із уваги, турботи та тихих, осмислених дій — а не з гучних обіцянок.
Соня — розгублена й самотня — переконана, що щастя їй не належить. Поїздка до Таїланду стає для неї останньою спробою відшукати бодай якийсь сенс. Вона й не думає, що попереду — зустріч, яка переверне все. Кіран здається втіленням мрії: від його краси перехоплює подих. Та за ідеальною зовнішністю ховається людина, яка вміє розуміти й бути по-справжньому ніжною. Чи зможе Соня, яка звикла закриватися від світу, довіритися тому, хто бачить її наскрізь? І чи наважиться вона обрати кохання, якщо вже одного разу від нього відмовилася?