У Франції для позначення могильника використовується складене слово croque-mort, що буквально означає «кусаючий мертвого». Згідно з народною легендою, гробарі сильно кусали покійника за великий палець ноги, щоб упевнитися, що їхній клієнт справді мертвий. Відсутність реакції нібито слугувала доказом того, що людина перейшла в інший світ. Насправді ж це слово має інше походження… а яке — ви дізнаєтеся з цієї книги!
Похорони — подія, яку не можна назвати буденною. Родина й друзі покійного прощаються з ним, і цей момент вони запам’ятають як останній розділ його життя. Але на похоронах завжди є ще одна людина — її робота допомогти цьому сумному заходу пройти належним чином.
Гійом Байи — скромний службовець похоронного бюро в Ладерно (Франція). Цвинтарі, траурні церемонії, морги, катафалки, крематорії, скорботні родини — частина його щоденної роботи. На похоронах він стикається із сумними, зворушливими, дивними, кумедними й навіть загадковими ситуаціями. Та й родичі померлих поводяться по-різному: хтось убитий горем, хтось свариться між собою, а хтось байдужо переступає з ноги на ногу, очікуючи кінця церемонії.