Ємшан

Сам письменник свого часу так розповідав про створення повісті: «Це був мандрівний сюжет, порушений ще у Волинському літописі. Я знав його змолоду з вірша Аполлона Майкова “Ємшан”. Дещо мені розповів письменник Сергій Марков, а мій тоді ще юний друг Ольжас Сулейменов повідомив, що він знайшов у Каїрі могилу султана Бейбарса.

Напис на ній свідчив, що він був кипчаком із роду берш. І ще була казахська приказка, що краще бути підніжжям гори на батьківщині, ніж вершиною (султаном) на чужині».

Ось із цього всього й народилася повість «Ємшан», від якої в кожного, хто читає її, разом із гіркотою полину на губах з’являється туга за рідною землею.