Ялинка

У лісі росла ялина й мріяла якнайшвидше стати великою. Вона не помічала прекрасного навколо себе й думала про майбутнє. А одного разу її зрубали.

Стояла в лісі така славненька ялинка; місце в неї було добре: і сонечко пригрівало, і повітря було вдосталь, а навколо росли старші товариші — ялина та сосна. Та тільки ялинці дуже нетерпілось самої стати дорослою: вона не думала ні про тепле сонечко, ні про свіже повітря; вона й не помічала балачливих сільських дітлахів, коли ті приходили в ліс збирати суничку або малину. Наберуть повну кухоль, а то нанизують ягоди на соломинки, підсідають до ялинки й кажуть:
— Яка славна ялинка!

А їй хоч би й зовсім не слухати таких промов. Через рік ялинка підросла на один пагінчик; ще через рік трошки витягнулася; так, за кількістю пагінців завжди можна дізнатися, скільки років росла ялинка…