До цього збірника ввійшли твори Бориса Васильєва, об’єднані спільними темами совісті, любові, пам’яті та особистої відповідальності перед собою й світом, що нас оточує.
Повість «Не стріляйте білих лебедів» розповідає про Єгора Полушкіна — людину дивовижної душевної чистоти, яка намагається жити за правдою, добром і справедливістю, попри глузування та відчуження. Він намагається вберегти маленький куточок живої природи — озеро з лебедями, але стикається з байдужістю й жорстоким цинізмом браконьєрів.
У оповіданні «Експонат №…» показано долю Анни Федорівни, матері, яка на війні втратила єдиного сина. Його фронтові листи стають для неї опорою й сенсом життя, але з часом те, що було святинею, перетворюється на безособовий музейний «експонат».
Також до збірника ввійшли оповідання «Кориди в повному порядку», «Холодно, холодно…», «Жива черга» та «Велична шістка».
Книги Бориса Васильєва нагадують: справжня людська гідність проявляється не в гучних словах і ефектних подвигах, а в щоденній порядності, доброті та вмінні зберегти чистоту душі.