Її називали «Чорною вдовою» і «пані Змією». Її звинувачували як «отруйницю» та «чорнокнижницю». Вважають, що саме вона була натхненницею жахливої різанини в ніч Святого Варфоломія. Але якщо подивитися на долю Катерини Медичі хоч трішки об’єктивно й без упереджень — більшість цих звинувачень розсиплються в порох. «Безжальна отруйниця»? Але жодне вбивство, у якому її підозрюють, не доведено. Підбурювання до Варфоломіївської бойні? Та католики обґрунтовано вважали свої дії вимушеним самозахистом. «Чорна вдова»? Але саме завдяки Катерині французький двір набув притаманного йому блиску, а французька кухня — витонченості. Це в неї при службі був «Ескадрон дівчат», це вона вигадав панчохи та високі підбори, запровадила моду на корсети, морозиво й нюхання тютюну. Ця дивовижна жінка дружила з Нострадамусом — і… була коханкою власного чоловіка! Овдовівши, вона прославлялася суворістю поведінки, але виховала Генріха III, який обожнював перевдягатися в жіночий одяг і мав цілий штат «міньйонів», а також Маргариту — ту саму «королеву Марго», від ранньої юності скандально відому своїми альковними пригодами…
Книга також виходила під назвою «Катерина Медичі. Амурні справи».