Катерина Олексіївна, перша російська імператриця, не належала до числа видатних державних діячів; вона царювала, але не керувала. І все ж Катерину безсумнівно можна назвати неординарною особистістю. Колишня «пральня» (служниця з прання білизни) й покоївка пастора Глюка, полонянка спочатку фельдмаршала Б. П. Шереметьєва, а потім А. Д. Меншикова, вона стала законною дружиною царя Петра I, а після його смерті була зведена на російський престол. Про дивовижну долю цієї жінки й про внутрішню та зовнішню політику Росії в роки її правління розповідає в своїй книзі найбільший знавець петровської епохи та визнаний класик історико-біографічного жанру Н. І. Павленко.