Нещадна. Зовсім з’їхавша. Шкідлива й безглузда. Дівчина, яка щоразу стає кісткою в горлі, коли ми перетинаємося. Вона для мене заборонена. Вона для мене бажана. Солодка до марення. Спокусила й втекла, не лишивши по собі жодного сліду. Усе це — вона, Аріша. Мій біль і моє наваження. Моя студентка й моє прокляття.
Дорослий. Притягальний. Красивий і розумний. Той, хто не ставить мене ні в що. Майбутній батько моєї дитини і, як на зло, мій викладач.
Та хай йому грець, навіщо мені потрібен отой Даніїл?