Іноді настає час усе залишити позаду й спробувати розпочати заново. Навіть самотня сільська хатина може стати справжнім домом — якщо в ній є гаряча піч і надія одного разу підключити інтернет.
Однак спадок не ділиться за бажанням: разом із домом доведеться прийняти й схованки непотрібного мотлоху, та чужі неоплачені борги.
Сільське життя могло б виявитися спокійним і розміреним, та давня помилка бабусі порвала тканину реальності, залишивши в світі тріщину. Тепер крізь неї пробивається щось чуже, страшне й неправильне — те, чому тут не місце. І, здається, зупинити це неможливо.
А що, як боротьба не потрібна? Що, як замість війни потрібен інший вибір — допомогти, зрозуміти, дати шанс на нове життя не лише собі, а й тому, що здається протиприродним самій природі існування?
Залишається лише розібратися, як утриматися розумом, пережити низку кошмарів і дочекатися моменту, коли світ нарешті поверне собі рівновагу.
# Наприкінці обов’язково хеппі-енд