— Ти моя боржниця, — широкоплечий власник бійцівського клубу пронизав мене гострим поглядом і хрипко розсміявся. — Це я витягнув тебе з тієї смердючої камери!
— І що? За яким курсом приймаєте вдячність? Тіло? Душа? Примус? Що саме вас цікавить?
— Тіло, кажеш? — Князєв загарчав і схопився з крісла, почавши кружляти навколо мене, мов кровожерний звір. — Ні. Нецікаво. Будеш моєю дружиною. Фіктивною, звісно. Для початку на два місяці. А там і борг відпрацюєш.
— Що ви верзете?
— Я все сказав!
Що спільного у лікарки й порочного власника підпільного бійцівського клубу? Брехня. Князєв витягнув мене з павутини проблем, раптово заявивши, що тепер я маю відпрацювати його борг.
Та його шляхетний вчинок — лише початок заплутаної гри. Тепер я його боржниця, і ціна порятунку виявляється вищою, ніж можна було уявити.