Герої п’єси — академік Сабурова та професор Садовников — захоплені адміністративною метушнею, і в науці починають відставати від власних учнів. Нелегко признаватися в цьому титулованим лікарям, але перед обличчям «єдиного свідка» — совісті — вони знаходять сили не щадити себе…