«Я забираю доньку! Вона моя, і житиме зі мною».
«Ти наказав своїм людям відвезти мене на аборт. Ти забув, що хотів її позбутися? Доньку тобі не віддам!» — з болем у голосі шепочу я, відчайдушно притискаючи малечу до себе.
«Брехня! Або буде по-моєму, або ти більше ніколи її не побачиш!»
«Я тебе ненавиджу!»
«Я тебе теж презираю, Поліно! Тільки через дитину я витягнув тебе з того світу й не дав померти…»
***
Він — майбутній президент, а я — всього лише проста покоївка. Дві смужки на тесті. Вагітність… Він швидко позбувся нас. Але через п’ять років, ніби нічого й не було, він захотів забрати в мене доньку.