Мая Коновенко — поетеса й перекладачка, есеїстка, прозаїкиня.
«Єдиноличниця» — її перша велика проза.
За словами авторки, «це такий іграшковий “Улісс”, написаний з точки зору дитини, дівчинки», і він поєднує історію дорослішання на тлі ХХ століття та хитро вибудувану систему літературних алюзій — від Льюїса Керролла до Кафки».
Мая Коновенко — поетеса й перекладачка, есеїстка, прозаїкиня. Народилася в Алма-Аті, з дев’яти років живе в Москві. Закінчила Літературний інститут ім. О.М. Горького та кілька курсів школи «Хороший текст». Публікувалася в журналах «Сеанс», «Звезда» та «Новый мир».
«Єдиноличниця» — її перша велика проза.
Традиційний «сімейний» роман тут спирається на приховану казкову конструкцію, залучаючи читача в захопливу гру. За словами авторки, «це такий іграшковий “Улісс”, написаний з точки зору дитини, дівчинки», і він поєднує історію дорослішання на тлі ХХ століття та хитро вибудувану систему літературних алюзій — від Льюїса Керролла до Кафки.
Мама головної героїні Айки виходить заміж удруге, і дівчинка здобуває «ще одних бабусю й дідуся» з дуже непростою історією — усе своє життя «новий» дідусь віддав роботі в спецслужбах. Із дачі в Юрмалі Айка переїжджає в НДР, а кликати її, ніби розвідницю під прикриттям, будуть тепер інакше — Анею Вітрук… За чверть століття їй нарешті доведеться розібратися зі старими дитячими страхами, щоб звільнити зачаровану країну дитинства, яку терзають ті самі суперечності, що й її саму.