«Святий Джордж», «совість покоління», «пророк»… Джордж Оруелл був людиною, яку в Середньовіччі спалили б на вогнищі. Але зараз 20 томів його спадщини вивчають у школах, його книги перекладені на 65 мов, за ними ставлять фільми та вистави, а сумарний наклад його роману «1984» лише в Англії перевалив за 40 мільйонів… В’ячеслав Недошивін — письменник, автор книг «Адреси кохання. Будинки та домочадці російської літератури» і «Прогулянки Срібним віком». Довгі роки — від дисертації про антиутопії в 1985 році до статей у наукових збірниках і журналах («Іноземна література») — займався творчістю Дж. Оруелла та перекладами його творів. Підсумком цієї роботи стала детальна біографія англійського класика, відзначена премією СП Москви «Вінець» (2020) та премією ім. Олександра Беляєва (2022). «Джордж Оруелл. Неприступна душа» — це не просто захоплива оповідь про життя письменника й його книги, про його погляди та епоху, — а й його перший «російський портрет». Про російську жінку, в яку він був закоханий, про офіцера-емігранта з Росії, який рятував його в Парижі, і про фронтового друга-петербуржця, якого, навпаки, Оруелл рятував у Іспанії. Про щоденники письменника, що зникли в підвалах Луб’янки, і про листування з СРСР, яке оприлюднили у нас лише в дев’яностих… Книга ілюстрована унікальними фотографіями з лондонського архіву письменника, багато з яких публікуються в Росії вперше. «Аскет, вигнанець, “біла ворона” — він, утікач із таборів будь-яких “переможців”, усе життя вибирав сторону принижених і скривджених, не рай для себе, а пекло. Йшов “під мости” й у нічліжки з бродягами та жебраками в Англії, працював мийником посуду в Парижі, першим рвався в розвідку в Іспанії й повертався до Лондона під фашистські бомби, коли всі навпаки евакуювалися. “Чим гірше, тим краще” — от девіз Оруелла, якщо на карту ставилися життя».