Як у два валізи можна скласти прожите життя? Напередодні настання нового століття мати й син, Ада й Ян, виїжджають із Радянського Союзу. У Новому Світі на них чекає брат Ади Яков і нове життя. Але як знайти в ньому своє місце? Еміграція може роз’єднувати, і кожен у родині замикається у власній самотності: хтось поринає в роботу, хтось — у минуле. «Знайти себе, не втративши себе» намагається Ян Богорад. І одного разу, завітавши до друга в гості, він знаходить — свою долю. Історія кохання, якій судилося жити щастям цього дня, нищівна сила материнських почуттів, минуле й теперішнє, перипетії, химерно сплетені між собою долями, та голоси свідків історичних трагедій. Величезно вправно вхоплюючи саму пульсуючу матерію життя, Олена Катишонок оспівує цінність миттєвого й дорогоцінні дари людської пам’яті, що поєднують покоління між собою.