Секрет успіху роману в тому, що в ньому створено характер людини суперечливої, але без сумніву яскравої й значущої — Максима Горького.
Роман відомого угорського прозаїка та драматурга Дьордя Шпиро побудований як вигадані спогади Ліпи — Олімпіади Дмитрівни Чертової (1878–1951), свідка життя Горького впродовж десятиліть, медсестри та його останньої коханої жінки (Дяволіна — її італійське прізвисько, отримане в Сорренто). Вдало знайдена форма дала змогу показати всесвітньо відомого письменника очима близької до нього людини зсередини його багатолюдного дому, де поряд із домашніми, коханками й наймитами з’являються відомі діячі культури та історичні постаті — від Савви Морозова й Леніна до Зінов’єва, Сталіна й Ягоди. Горький, побачений очима Шпиро, постає постаттю, гідною співчуття, але все ж трагедійною: людиною, яка думала, що з його авторитетом можна, йдучи на компроміс із владою, перехитрити її.