«Пап, чекай, скоро буду» — таку фразу я вирішую написати на подарунковому торті, щоб розповісти про вагітність Марку — відомому автогонщику. Чоловікові, в якого я давно закохана й якому я врятувала життя.
— Вибачте, але я вас не знаю, — каже мій улюблений чоловік, дивлячись мені прямо в очі, коли я сама приїжджаю до нього.
— Марк, це ж я, Каро! — я трясу його за плечі.
— Каро, я не Марк, — Марк обережно віднімає мої руки зі своїх плечей, — я Мартін. І я вперше вас бачу. Ще раз прошу вибачення, але мені пора. Сьогодні у мене весілля.
Окидаю розгубленим поглядом кортеж, що стоїть уздовж триметрового паркану. Як я одразу не помітила, що він весільний?
❀❀❀❀❀
Продовження в книзі «Три ангели для мільйонера. Весільний кортеж».