Книга Володимира Орлова (1882–1941), дійсного статського радника, слідчого з особливо важливих справ при штабі Західного фронту в період Першої світової війни, видатного російського контррозвідника, нині майже невідома; англійською мовою вона виходила під назвою «Секретне досьє». Автор її — постать легендарна. Достатньо сказати, що він вів розслідування таких гучних історій, як справа про зраду військового міністра Сухомлинова, справа про шпигунство жандармського полковника М’ясоєдова, справа низки петербурзьких банкірів-сахарозаводчиків, які працювали на користь Німеччини, та ін. А його нелегальна робота у ВЧК (комісії з кримінальних справ), куди він проник за завданням генерала Алексєєва, проходила буквально на очах самого Дзержинського. Але, мабуть, найбільшою справою Орлова стало створення архіву, де зберігалися досьє на багатьох діячів радянської держави, партійних функціонерів, комінтернівців з усієї Європи й Америки, дипломатів, розвідників системи ІНО ОГПУ — НКВД і Розвідупра Червоної Армії. Саме з цієї причини він постійно перебував під прицілом спецслужб СРСР.
Доля Орлова трагічна. Він загинув за загадкових обставин, але є припущення, що його вбили гітлерівці, проти яких він виступав так само різко, як і проти більшовиків. Книга написана захопливо й дуже цікаво. Читач дізнається багато нового про роботу білої й червоної розвідок та контррозвідок, відчує атмосферу тієї далекої епохи, активним учасником багатьох подій якої був сам автор. Однак оповідь грішить певною надмірною суб’єктивністю, але й від цього вона не програє.