Усе ближче початок навчального року. Літні канікули агонізують. Судомні спроби водночас і дорештувати собі відпочинок, і закупитися до школи, а також вічна дача з урожаєм, що встиг, перетворюють мої останні дні вдома на справжній кошмар. Мама й тато незадоволені. І якщо в попередні роки мене геть з дому здебільшого гнала бажання зустрітися з друзями, то тепер я готова тікати від батьківського даху просто тому, що домашні вже дістанали.
А хіба ж це не мої останні шкільні канікули! Скільки всього я встигла зробити за літо: в благородній самотності купалася в озері; перечитала стопку книг, і деякі з них виявилися доволі цікавими; здійснила кілька поїздок славними містечками Підмосков’я — щоправда, не з екскурсійно-пізнавальною метою, а так, суто з приводу банальних зібрань шкільних друзів… Але таким чином я проводжу кожне літо. Новинка ж цього сезону була: тараа-тараам, там- там!; моя перша в житті робота!; тур-турум, тум, тум!; моя справжня перша зарплата!; тири-тирим, тим, тим!; і позолочені сережки, куплені саме з цієї нагоди!