Герой Симонова, фронтовий журналіст, приїжджає в Ташкент і потрапляє в незвичну, майже втрачену реальність: навколо немає боїв, з’являється кохання, і він намагається заново зрозуміти, як це — жити звичайним людським життям.
Константин Михайлович Симонов (1915–1979) — радянський письменник, військовий кореспондент і громадський діяч. У роки Великої Вітчизняної війни працював на всіх фронтах, пройшов дорогами Румунії, Болгарії, Югославії, Польщі та Німеччини.
«Двадцять днів без війни» (1973) — чесна розповідь про те, що відбувається всередині людини під час війни. Кореспондент «Червоної зірки» Василь Лопатін відправляється в Ташкент, де знімають фільм за його фронтовими нарисами. Далеко від передової він знову переживає потужне, давно забуте відчуття — і на двадцять днів, серед війни, опиняється у світі без війни.
Твори К. Симонова про війну входять до списку обов’язкового читання з літератури в 11-му класі.