Двадцять чотири години з життя жінки (збірник)

Новели Стефана Цвейга — визнана класика європейського психологічного реалізму початку XX століття.

Їх переносили на екран майстри європейського та американського кіно епохи його «золотого віку»: Роберт Ланд і Макс Офюльс, Етьєн Перьє і Роберт Сьодмак.

На цих історіях виросли багато поколінь читачів у Європі та Росії.

І сьогодні кожна новела продовжує діяти безвідмовно: захоплює й дратує, провокує суперечку з автором і персонажами, змушує то співчувати їм, то відкидати, то засуджувати, то знаходити виправдання.

Причина цієї вічної актуальності проста: Цвейг знову і знову пише про пристрасть — некеровану, шалену, часом болісну. Про любов і одержимість — до чоловіка чи жінки, до рідних чи книг, до грошей чи гри, до ризику й пригод або до влади над іншими.

Є почуття і бажання, які не старіють. І Цвейг умів говорити про них так, як мало хто інший…