Душа для чотирьох

«За власною волею, перебуваючи в здоровому розумі та твердій пам’яті, я погоджуюся прийняти передачу мені спогадів».

Як добре, що люди навчилися зберігати й приймати в собі пам’ять померлих! Адже ця «спадщина» справді дуже дорога друзям і родичам. Якщо ж померлий був самотній або від їхніх спогадів відмовляться — на допомогу прийдуть добровольці.

Втім, у житті кожної з чотирьох героїнь трапляються й свої потрясіння. Як Гальці прийняти неминучість смерті найдорожчої людини? Чи може Дана врятуватися від токсичної батьківської любові й зберегти молодшого брата та сестру? А що робити Маші, яка всіма силами прагне дорослішати й нести відповідальність хоча б за кота? І що робити Крістіни зі своїм маленьким сином, якого так складно полюбити?.. Це роман-емоція про просте людське тепло, про дружбу, милосердя й пам’ять.