Дуель — одна з найбільших повістей А. П. Чехова. Вперше була опублікована в газеті «Новое время» у 1891 році.
У невеликому містечку на березі Чорного моря під час купання зустрічаються двоє приятелів: двадцятирічний Іван Лаєвський і військовий лікар Самойленко. Лаєвський ділиться з другом перипетіями свого особистого життя. Кілька років тому він познайомився із заміжньою жінкою; разом вони втекли з Петербурга на Кавказ, вирішивши розпочати тут нове життя. Та з першого дня все пішло не так, як планувалося з самого початку. Містечко виявилося нудним, люди — нецікавими, та й колишня пристрасть згасла. Іван Андрійович мріє втекти звідси назад на північ, але що робити з надоїлою коханкою? Вона працювати не вміє, а родичів і близьких у неї немає. Випадково плани Лаєвського стають відомими зоологу фон Корену, який звинувачує його в безвідповідальності й розпусті. Розлючений Лаєвський ображає молодого чоловіка, а той викликає його на дуель.