Одна з найдраматичніших і найліричніших повістей російської класичної літератури про любов і вірність, честь і гідність, благородство й справедливість.
Сварка між сусідами-поміщиками Андрієм Гавриловичем Дубровським та Кирилою Петровичем Троєкуровим призводить до того, що старий Дубровський втрачає свій маєток. Його син Володимир, який приїхав із Петербурга, вирішує помститися за батька: він спалює родинне гніздо й іде з селянами в ліс. Він стає «благородним розбійником» — не заради романтичного ідеалу, а відповідно до уявлень дворянина й офіцера. Під виглядом учителя французької мови він з’являється в домі Троєкурових, де зустрічає Машу Троєкурову й відмовляється від планів помсти. Але, будучи обвінчаною проти власної волі з князем Верейським, Маша відмовляється порушити слово, яке дала, зберігаючи вірність обов’язку…