Мілорад Павич — сербський письменник, якого критики називають першим автором XXI століття. Його роман «Інше тіло» насичений елементами магічного реалізму.
Телефонний дзвінок: це голос покійного чоловіка Елізабет Світ, який водночас є оповідачем. Можливо, він розгадує загадку іншого тіла й здобуває безсмертя. Відповіді приховані у Венеції XVIII століття. Анна та її коханий Захарія знаходять господаря дому мертвим після якогось таємничого ритуалу з поемою, кам’яним перснем, що змінює колір, і сльозами Діви Марії. Але смерть настала через отруту, а не через магію. Герої вирішують повторити цей ритуал, але перш ніж це зробити, Анна вперше віддається пристрасті із Захарією на тлі карнавалу.
Частина розгадок є і в Угорщині. Під час сповіді монах Гавриїл дізнається ім’я свого вбивці й отримує кам’яне кільце. Він піддається спокусі в обіймах Аксинії, яка шепоче поезію під час їхньої близькості. Намагаючись уникнути долі, монах використовує «привой» для очищення, але його переслідує рок, що веде його стежкою, вже призначеною наперед.
Роман «Інше тіло» має елементи, подібні до творів Дена Брауна «Код да Вінчі» та «Інферно», Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» і Жозе Сарамаго «Спогади про монастир».