Дракон злої королеви

Кіара сиділа навколішки, а Амой нависав над нею. Антимагічні наручники палили зап’ястя, заважаючи покликати силу. Заважаючи захиститися.

— Ти навіть не уявляєш, як довго я мріяв про це видовище, — облизнувся він, не зводячи з неї потемнілих очей. — Мрієш про помсту?

На її обличчі не було страху, що він може їй зробити. Вбити? О, так. Було б занадто добре.

— Ти так нічого й не зрозуміла, га? — він раптом присів поруч, а потім потягнувся до її зап’ясть.

Кіара нерозуміюче дивилася на чоловіка. Він звільняє її? Після всього, що вона сама зробила йому?

— Ну що, готова показати їм усім? Чому не можна злити королеву.