Дракон, який не любив літати

«Вийти на ціль було простіше простого — все-таки він робив це не вперше.

Аж тут натовп ахнув, закричав, вітром вихором зірвало шапочки й чепчики, а дракон уже перетворився на нерозрізнювану цятку на глибокому небесному синьому.

Він не став підійматися надто високо, як і раніше з досвіду пам’ятаючи: там людям дихається важко, особливо якщо людина — затягнута в корсет дівчина. Та й холодно, якщо чесно: йому — якраз щоб охолодити розігріті крила, а тендітній людині — застудитися й скоро померти…»