Роман «Драчуни» охоплює більший проміжок часу та вміщує в себе і колективізацію, і появу піонерського руху, і голод 1933 року на Поволжі, і багато іншого трагічного, а часом і смішного — адже життя бере своє за будь-яких обставин. Я не беруся судити про суб’єктивність авторських оцінок, хоча, на мою думку, їх зустрічається зовсім небагато. Скажу тільки, що один ровесник письменника, родом із калузького села, говорив мені: у цьому романі ніби все списано з його дитинства. Тож можу сміливо сказати, що перед нами не лише художні твори, а й свідчення епохи. Повертаючись же до моїх найпершіших тверджень, раджу включити хоча б ці дві книги до кола вашого читання.