Дожити до весни

9 год. 50 хв.

Мова російська

Опис

Перший зімовий період Блокади Ленінграда був найстрашнішим. Кільце замкнулося вже 8 вересня, і місто виявилося до цього не готовим. Опалення в квартирах не було, дров узяти ніде, а стовпчик термометра вже з листопада почав опускатися нижче за мінус двадцять градусів. Ні електрики, ні води, ні транспорту — лише постійні бомбардування та артобстріли. І, звісно, ті самі «сто двадцять п’ять блокадних грамів — навпіл із вогнем і кров’ю», які дуже умовно називали хлібом. У грудні були два тижні, коли картки взагалі нічого не відпускали.

Ленінградці здійснювали бойові й трудові подвиги, підлітки ставали до верстатів замість старших, які пішли на фронт. Для дітей — таких як Женя Титова та Юрка Єгоров — справжнім подвигом було просто дожити до весни, залишившись без дорослих посеред найбільшої гуманітарної катастрофи ХХ століття — Блокади Ленінграда.