Достоєвський про російське дворянство

«…Поясню це порівнянням або, так би мовити, уподібненням. Якби я був російським романістом і мав би талант, то неодмінно б брав героїв своїх із російського родового дворянства, бо лише в одному цьому типі культурних російських людей можливе хоч би видимість гарного ладу й гарного враження, яке так необхідне в романі для витонченого впливу на читача. Кажучи це, я зовсім не жартую, хоча сам я абсолютно не дворянин, що, втім, вам і самим відомо…»