Михайло Михайлович Коцюбинський (05(17).09.1864 — 12(25).04.1913) — український письменник, громадський діяч, революційний демократ. У своїх суспільно-політичних, філософських та естетичних поглядах Коцюбинський пройшов складний шлях від ліберального народництва й культурництва до революційно-демократичного світогляду, виявляючи глибокий інтерес до марксизму.
Основним твором Коцюбинського є повість «Fata morgana» (ч. 1–2, 1904–10) та інші твори, написані в 1904–1912 роках, які дають широку панораму подій періоду революції 1905–07 років і подальшої реакції. Письменник змальовує картини народної розправи над гнобителями, народження нового села, що гуртує разом із робітничим класом сили для революційного натиску. Він показав у своїх новелах розтерзану погромами міську провінцію («Сміх», «Він іде» — обидві 1906), гнівне бродіння в народі («Як ми їздили в Криницю», 1908; «Що записано в книгу життя», 1911), героїв революційного підпілля, протиставлених ренегатам («У дорозі», «Невідомий», 1907; «Сон», 1911), огидні маски реакції («Persona grata», 1908; «Подарунок на іменини», 1912); пристрасно викривав декадентів як «мародерів революції» в мистецтві («Intermezzo», 1909), а лібералів як пособників реакції («Коні не винні», 1912). Тріумфальним гімном всеперемагаючій правді життя прозвучала повість «Тіні забутих предків» (1912). У історію української літератури Коцюбинський увійшов як художник революції, що справив великий вплив на розвиток української радянської прози (А. Головко, О. Довженко, Ю. Яновський, О. Гончар та ін.). М. Горький, з яким Коцюбинський був добре знайомий, високо цінував його творчість. Твори Коцюбинського перекладені багатьма мовами світу.
За творами Коцюбинського створено фільми «Кривавий світанок» (1957), «Коні не винні» (1957), «Дорогoю ціною» (1958).