Якби в Єлени Лукониної спитали, чи щаслива її сім’я, вона навряд чи змогла б відповісти однозначно на це запитання. Щастя і горе, печаль і радість завжди йшли в її житті рука об руку. Єлена, як могла, оберігала своїх близьких від лиха — мирила, втішала, допомагала пережити втрати. Ще в молодості вона зрозуміла: завжди є вибір. Життя подібне до перехрестя, і тільки наприкінці шляху стане ясно, чи тією дорогою ти пішла.