Річка, примарний міст і загін білогвардійців, що намагається подолати шквальний вогонь кулеметів. І так ніч за ніччю.
Двох солдатів, професійних веслярів, відправляють у далекий гарнізон.
Але поряд немає жодної річки… Та немає її й на звичайній мапі. У житті ж через річку забуття назад рветься невеликий загін білогвардійців, які не бажають змиритися з загибеллю Росії. У кожного боку своя правда, за яку треба стояти до останнього.
Оповідання входить до збірника: «Зомбі в СРСР. Контрольний постріл у голову»