Знакова повість нобелівського лауреата, написана в 1970-х роках. неймовірно глибока, поетична й об’єднана однією думкою: бездуховне існування суперечить природі нашій.
Гандке показує, як свідомість, замкнена в колі монотонних побутових дій, не дає людині знайти себе, стати справжньою особистістю.
Дон Жуан, який за версією письменника виявляється зовсім не демонічним спокусником, а вічним мандрівником, переживає гострий розлад із ворожим світом навколо й відчуває себе піщинками, що потрапили в вир подій. Чи зможуть вони вийти переможцями з боротьби проти загрозливої безликості й відчути «блаженство життя без судом і страху»?