Семюел Пепіс був свідком усього: пожеж, чуми, страт монархів. Але в щоденниках він фіксував не лише велику політику — там є й родинні сварки, і флірт із покоївкою, і гучні бенкети з друзями.
Ця добірка з одинадцятитомного корпусу — жвавий, їдкий і вражаюче відвертий портрет Лондона доби Реставрації.
Англійський державний діяч Семюел Пепіс (1633–1703) зробив вражаючу кар’єру та залишив по собі щоденники про повсякденне життя лондонців часу Реставрації, де яскраво проявився його рідкісний літературний хист.
Він жив поруч із такими віхами, як страта Карла I і повернення монархії, Велика лондонська пожежа та епідемія чуми, і описував їх із темпераментом, деталями та живою інтонацією. З тією ж невимушеністю Пепіс пише про війни з Голландією та театральні прем’єри, про службу в Адміралтействі та дружні гульбища, про сварки з дружиною й залицяння до покоївки.
Його записи склалися в цикл із одинадцяти томів; у цьому виданні зібрано обрані фрагменти, які дають читачеві цілісне уявлення про будні, побут і звичаї найрізноманітніших верств англійського суспільства XVII століття.