Жіночі долі завжди перебувають у центрі уваги Марії Метлицької. Кожна читачка, прочитавши її книгу, може з упевненістю сказати, що на душі стало краще й легше: теплий інтонаційний лад, життєві ситуації, впізнавані герої — усе це має психотерапевтичний ефект. «Дім у Мансу́ровському» — роман про сім’ю, про те, як сімейні узи, любов, отримана в ранні роки, зберігають нас у непростому дорослому житті.
Сестри Юля та Маруся Ниточкіни народилися в щасливій і дуже дружній родині. Батько, Олександр Євгенович, професор Московського університету, души не чув у своїх дочках. Мачуха Ася, яку й язик не повертається назвати цим неприємним словом, любила їх гаряче й самовіддано. У житті Юлі та Марусі вистачало труднощів, але незмінна любов батьків була для них оберегом.
Сім’я — найважливіше, що б не сталося. Так говорила Ася, і Юля з Марусею не раз у цьому переконувалися. Навіть сімейна таємниця, що вилізла зі шафи скелетом у найневдаліший момент, не роз’єднала сестер, а лише зміцнила їхні зв’язки. А віра в те, що за поганими часами приходять добрі, дозволила не відчайдушно зламатися в складну мить. І читач вірить разом із ними: найкращі часи обов’язково прийдуть — інакше бути не може.