Будинок з мезоніном

Художник, який веде безтурботне життя, знайомиться з сестрами Волчаниновими — Лідою та Женею, яку звуть Мисюсь. Горда Ліда «служить людству», клопочучись про медицину й освіту; вона тримає в покорі матір і сестру та відчайдушно сперечається з художником, який — радше на зло, ніж усерйоз — пояснює, що мала допомога тільки ще більше закабаляє людей, а для справжньої потрібна якась духовна революція. Роман, що намічався між художником і Мисюсь, зламує деспотизм Ліди; спогади про старий маєток (один із найпоетичніших описів у Чехова) і дім із мезоніном залишаються для художника заповітними, а Лідине «служіння народові» — це низова політика, де більше пихи, ніж любові до людей, — лише поповнює чеховську типологію пошлості.