Москва, 1914 рік. Поки на вулицях у патріотичному угарі крушать німецькі вивіски, під аптекою біля Чистих ставків фармацевт Гільбіх таємно виводить ІДЕАЛЬНУ ЖІНКУ. Не народжену — створену в колбах. Справжню. Засліпливо красиву. І безжально голодну.
Августина не полює за кров’ю — її пожива — ваша хіть. Один її погляд, і кучер забуває про дружину. Одне дотикання — і брат Імператора вже біля її ніг. Порядна донька господаря, та сама з чотками й Євангелієм, тепер сама розшукує біль у хітровських нетрях. А що робить сувора мадам Гільбіх за замкненими дверима колишнього класу — краще й не намагатися уявити.
Будинок №12 перетворився на справжню Фабрику Гріхів, і зупинити це неможливо. Творець у відчаї зачиняється в підвалі, але вже пізно: джин вийшов на волю.
Думаєте, все лишилося в минулому, у тій епосі? Вона й зараз бродить Чистопрудним бульваром. І вона все ще голодна.